Моя невигадана історія...

      Я - Марина, учениця 9 класу, я саме та дівчина, про яку пишуть мої однокласники. І я хочу розповісти свою невигадану історію. Із Тарасом мене познайомила подруга. Ми зустрічались півроку до того, коли він запропонував не обмежуватись поцілунками і обіймами. Я, боячись його втратити, погодилась. «Це» сталося у день народження Тараса. Він був зі мною дуже ніжним і терплячим. Я зрозуміла, що мають на увазі дівчата, коли кажуть, що коханий має бути досвідченим. Через кілька тижнів після нашого «першого разу» я зловила себе на думці, що у мене затримка. Результат аналізу змусив мене тихо проплакати у подушку цілу ніч: я завагітніла, і сталося це якраз того «першого разу». Але ж ніхто із подруг не казав мені, що можна завагітніти відразу. Я повідомила Тараса про свою вагітність. Було б неправдою сказати, що він зрадів – це було для нього такою ж несподіванкою, як і для мене. Хоча мій коханий був студентом і майже цілком залежав від батьків, усе ж пообіцяв мені свою підтримку і допомогу. А тим часом його батьки наполягли, щоб він перевівся в університет в інше місто. Єдине, що Тарас спромігся сказати мені на прощання, було «Пробач…». 
      Мені тяжко про це говорити, а ще тяжче було розповісти про це мамі, бо вона мене виховувала без батька. Тому історія в нашій сімї повторюється... Я вдячна усім друзям, які ставляться з розумінням та підтримують мене, хоча існують різні думки, і різні репліки я чула у свою адресу. Тому хочу сказати усім:
"Якби я знала раніше, чим усе закінчиться, я б ніколи не спокусилася на «плоди» незрілого кохання…".